МАТЕРЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Снайпер  зробив  своє  чорне  діло,
На  площі  лежить  бездиханне  тіло
Кров  з  площі  тече  на  тротуари,
Душа  злетіла  у  небо,  за  хмари.

Жде  на  канікули  мама  синочка,  
Жде  його  вишита  нею  сорочка.
Прилетіла  жахлива  звістка,
Застрягла  в  горлі,  як  гостра  кістка.

Ще  молода,  та  в  рази  постаріла,
Відтоді  як  сина  похоронила.
Журиться,  плаче  сива  матуся.
Голос  почула,  я  повернувся.

З  теплим  дощиком  грибним
Або  з  небесним  сяйвом  голубим.
Поселюся  у  квітник  коло  хати,  
Буду  твої  колискові  співати.

Чорнобривцем  зайду  у  хату
До  тебе,  мамо,  у  твою  кімнату.
Пригорне  квітку  до  серця  матуся,  
А  серце  скаже  –  син  повернувся.
2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: Репной Григорий