a realibus ad realiora




вчуйся_  під  снігом  торішня  трава
вперто  вдає  живу_
обертом  навкіл  осі  голова,
напнуту  тятиву>

>нерву  останнього  випусти  в  ніч,
слово-стріла_  лети_
щем  ліхтарів  сміттєзвалищ-узбіч,
в  центрі  мішені  –  ти_
>
зміщені  ґрати  координат,
зламані  межі  гри_
місячне  сяйво  /  пустий  циферблат,
хрускіт  структур  кори_
>
шепоту  лоскіт    /  перший  укус
тіні,  що  тягне  ниць_
фокус  розмито,    спалах  загруз
в  бляклій  слюді  зіниць_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: Ки Ба 1