УБОГА ДУША

Чи,  можна  принижувати  людину
Насміхатись,  жартувати  з  її  біди.
Кидати,  камінь  ...гострий  ніж  у  спину
Драти,  пір'я...Робити,  винним  без  винни.

Від  заздрощів,  людина  як  звірина
Є  дика,  і  підла  до  ближнього  свого.
Язик,  довгий  без  костей  ...жалить,  як  гадина
І  Свого,  не  бачить,  а  бачить,  чужого.

Душа  ,убога  :  кам'яна  і  черства
Розпалює,  війну  хто  кращий  від  неї.
Живе,  во  лжі...далеко,  до  божества
очорнять,  святу    істину  -  фарисеї.

У  заздрощів,  душа  :  судді  і  ката
Палача,  який  розпинає    на  хрест.
Він,  є  без  мізків...і  в  голові,  вата
Лиш,  би  на  троні...і  мати,  золотий  перст.
М  .Чайківчанка.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2021
автор: Чайківчанка