Залишились сліди на полі , у снігах ,
На стежці , що веде мене додому.
Змагаюсь з вітром, мов підбитий птах,
Спішу туди , долаючи і заметіль, і втому...
Душі там добре й тепло , як ніде.
Там стрінуть батько й мати край порога.
У хаті , в кожнім кутику любов живе.
Спішу туди , якою б не була дорога...
Там все найкраще ,що у світі є!
Дитинства радість , юності тривоги...
Усе там рідне, близьке , все моє...
Туди завжди ведуть мене дороги.
Звідти пішла я у широкий світ,
Добро стрічала, і невдачі й болі...
Та пам'ятала рідних заповіт-
Іти із честю по життєвім полі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2021
автор: Калинонька