Зимовий Львів - красу не передати,
В снігу бруківка, жовті ліхтарі.
Виблискують не наче ті дукати,
Коханням ніжним місяця й зорі.
А під ногами морозець співає,
Та тільки голосочок, щось захрип.
Його б нам напоїти теплим чаєм,
Тільки ж він чай, не звик тепленьким пить.
Взяла в обійми, місто хуртовина,
Вона давно у Львові не була.
Їй до душі казкова ця місцина,
Що лиш краси і шарму додала.
Старі собори і вузькі провулки,
Кавярні, що до себе манять нас.
Гостинний Львів дарує подарунки,
Закоханістю безкінечних фраз.
Покрились білизною сквери, парки,
Сховались лавки під пухнастий сніг.
Летить... летить мереживо із хмарки,
У гості Львів запрошує усіх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)