І раптом почулось питання чудове -
Із неба, здається: «Коли вже прийдеш
Додому,і знав би - народишся знову,
І знав би, що знову життя проживеш –
На Землю вернувся, чи може б лишився
Десь тут, серед марева й сяйва літать,
І десь у мережеві зір розчинився,
І краще не бути, не чути, не знать?»
Сміються, питають - в життя закидають
І міру відмірюють щастя і сліз..
І радо нам з неба рукою махають -
«Живи - до кінця в тебе повний безвіз!
І фініш не но́вий, і фініш знайомий
Тебе почекає ще декілька літ!
А ми за тобою подивимось з дому!
І ВСІМ ПЕРЕДАЙ ТАМ ВЕЛИКИЙ ПРИВІТ!
І ШАПКУ ВДЯГНИ, І ПРИЙДИ НА ОБІД!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2021
автор: Irкina