Недосміяно, недоплакано,
Недолюблено, бо колись
Не заквітчане поле маками.
Хто ж із нас тоді помиливсь.
Ти прилинеш до мене згадкою,
Та чия була в тім вина,
Що лишуся тобі загадкою,
Долю вип"ю сама сповна.
Обгортають тугою пелени
Недоспіваних вечорів.
Зимнім холодом постіль встелена,
Бо так перст згори повелів.
Днів хурделиця перемелеться.
Сплине повеней водоспад.
Та до нас весна не повернеться,
Бо немає шляхів назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Тамара Шкіндер