Віє віхола

[i]Віє  віхола,  хуга,  хурделиця,
Білим  пухом  додолу  вмить  стелиться,
В  танго  з  вітром  кружляє  завійниця,
Мов  закохана  дівчинка-мрійниця.

Доторкається  неба  дарунками  -
Сніжно-ніжними  поцілунками.
Заціловує,  нишком  приваблює,
Зачаровує  й  впевнено  зваблює.

Не  втечеш...  Ще  й  загубиш  всі  кроки...
Запалають  зціловані  щоки...
Стережися  чаклунки-завії,
Бо  не  знаєш,  які  має  мрії...
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: Vita V-D