Поема
Cлову-Богу
і Вічній Діві
присвячується з любов’ю
Молодість неусипна!
Ніби їй вітер
небес калію всипав —
небесні лампади горять...
Молодість неусипна
вона —
не хоче спать!
В когось хліба просити?
Ні,
Бог знає — досить
вашого —
ситі
небеса весь час —
селітру
в сіялки сіяли
край — украй всі втомлені
вона —
іде танцювать!!
в ній небесні припаси — горять
крила-ноги не спнуті
все — перемахнути!!
хто
своєю молодістю почутий
ніч
і небесні лампади горять...
молодість не розіпнути
то є вічне —
слово із Слова
воно сіється
слово не може себе проспать
та все — перемахнути!
та які там мікроби!
які там отрути!
і все — зробити!
голос вічного чути
молодість є щоб бути
тільки молодість може
це повторять
світу не чути
всі сплять
небесно
в лампадах горять...
вона — не хоче
вона не може спать!!
Не горять?
в серцях — горять
в зорі дивляться
зорі кличуть
в лампади дивляться
смисл впустити в своє обличчя
07.02.2021,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович