Не дивіться мені попід стомлені ноги.
Я, як йшов так й надалі невпинно піду…
Намалюйте мені горизонти прозорі,
я свій шлях у безкрайніх полях віднайду.
Не ховався тоді та й надалі не буду,
не шукав море злата та різних скарбів.
Ненавидів брехні та й не чесного люду —
боронив свою душу від безплідних років.
Не кидайте багном в закривавлені очі!
Я давно вже скарби у собі віднайшов,
бо туманне більмо то ілюзія ночі,
а безчесне життя то дешеве кіно!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: Олег Крушельницький