Ти присядь на поріг, моя люба і мила матусю,
Стільки тяжких доріг - зрахувати я навіть боюся,
Ти пройшла у житті та приємних хвилин було мало
І в тендітній душі серце завжди твоє трепетало
Зупинись, дорога, сядь спочинь ти іще на хвилину,
Подивись навкруги, яка гарна і мила година
І всміхнеться душа, чуєш голос уже за спиною,
Це дитяча рука, зовсім поряд, рідненька, з тобою
Дай, матусю, тебе обійнять, стільки років в розлуці,
А роки все летять, як птахи перелітні в окрузі
І в обіймах твоїх - вмить пролинуть життєві події,
Тільки в серці лишать заповітні та бажані мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик