В рідне село лебідкою лечу
Від щастя, радію як дитина.
З гори, на долину пішки йду,
Де отчий дім -цвіте калина.
Рідне село -пахне хлібом святим
З пахучих трав-свіжим молочком.
Соловей, солодить співом дзвінким
Обнімає, родинним крилом.
Літній сад немов батько зустрічає
Ощедрить, медовими плодами.
З дальніх доріг дітей привітає
Душа ,щедра, добра як у мами.
Червона калина біля воріт
Виноград ,увінчав віночком хату.
Тут , мій куточок раю... дитинства, світ
Сонечком, усміхається мені мати.
По подвір'ю, ходять кури, півні
Гуси, немов лебеді білі.
А літом, будять так рано опівдні
Жайвір, пробуджує пташок на гіллі.
Під вікном , цвітуть мальви і піони
Троянди ,лілія біла, м'ята.
У храм , усіх кличуть голосні дзвони
Дарує, благодать божу -світле свято.
Моє село, є найкраще у світі
На березі Дністра ліс, гаї.
Так палахкотять, маки у житті
П'ю, красу ... слухаю, дзвін ручаїв.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Чайківчанка