Сніг падає…

Сніг  падає  на  землю  холодно-зимно,
Залітаючи  мені  в  душу.
Дивлюся  на  щастя  твоїми  очима,
Забуваючи  все,  що  мушу.

Білий  місяць-рогач  начепив  на  роги
Зорі  ясні  чи,  може,  сніжинки...
Ніч  наплутала  чорне  небо  і  білі  дороги...
А  між  них  білі  лебеді-балеринки...

Ми  з  тобою  танцюємо  з  долею...
Ми  з  тобою  в  морознім  всесвіті...
Стану  в  полі  тобі  тополею  -
Над  якою  танцюють  лебеді...

Розростуся  морозними  квітами,
По  шибках  зледенілих  долонь...
Попід  ноги  впаду  самоцвітами...
Замотаю  у  ковдру  безсонь...

Бо  дивлюся  твоїми  очима,
Плачу  ними,  за  це  і  плачу...
Як  сніжинка,  неповторна-єдина...
На  долоню  тобі  залечу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: Волинянка