Зеленим яром тихим співом хвилю легку
срібляста річка одягнула в очерет.
А сонце з-за гори наслало літню спеку
і в улоговині завмер повітря лет.
Там воїн молодий, усміхнений вустами,
спочити на траву без шолома приліг
і на постелі , що прикрашена квітками,
у запашній траві спить на мʾякій землі.
Захований у квітах міцно спить і, наче
дитя боліюче, він сни казкові бачить.
Природо, подаруй бійцеві захист свій,
бо ніздрі не тремтять від ніжних ароматів,
на грудях втомлених долонею прим’яті
по правій стороні криваві плямки дві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2021
автор: Анатолій Костенюк