Жили колись в Карпатах чаклуни,
Ганяли небом сонячні отари.
Кохалися із мавками вони,
І Бог наслав на них сувору кару!
Господь в провалля скинув душі їх
За вияв недостойний непокори,
А сльози мавок люблячих за гріх
Розвіяв едельвейсами у горах.
Едельвейс, едельвейс -
Плід кохання землі і неба.
Срібну зірку гірську, едельвейс,
Дарувати коханим треба!
Едельвейс, едельвейс –
Шовковиста косиця.
Лиш коханим його
Дарувати годиться!
До всіх коханих пісню донесу
Під срібні звуки сонячних кларнетів,
Як чисту і незайману красу,
Яка ніколи не відійде в Лету!
І ви тепер повірити б змогли:
Тут суперечки й справді ні до чого,
Якщо вже сльози квітами зросли,
Тоді Любов могутніша за Бога!
29.01.2021.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2021
автор: RedkaSM