вже сходить сонце, всю роботу зроблено,
а люди все мовчать та витріщаються
на того, хто прибув зі славою з-за моря
на суд короля: щось не так?
ви стоїте обличчя до обличчя;
твоє серце вагається. відповідь – неочевидна.
якби ти лиш знав! але чесність – це груба помилка.
ти зробив свою справу, й заплатиш своїми очима.
в чорну пітьму й нескінченну ніч!
нехай на твоїй душі лишаються шрами від світла,
нехай твоє серце палає вогнем кохання –
небо вже вбралося в чорне.
нехай твоя совість плаче: ти мав лиш поганий вибір.
колись ти помреш все одно, й тебе поховають вночі.
а винен у всьому – звісно ж – ворог людського роду!
втім, не журися: ти втратив очі, але не втратив бога
heaven in black, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=t8raeq-PW4E
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2021
автор: frank