Не та весна в моїй душі співала,
Не з тих дерев насипала квіток,
Я вперше так кохання забажала,
Вночі думки сплітались у вінок.
Не та весна, але я ще не знала,
Не знала, що кінчається любов,
Лише так до безтями покохала ,
А він пустив коріння саме в кров.
Не ті слова мені крутили серце,
Слова пусті оберігали сон,
Я думала, що легко долю нести,
Та доля - пастка,а любов - полон.
Не те кохання в душу мені впало,
Та знаю це не стерти із життя,
Такий глибокий біль у тіло вжалив,
І навскрізь мов обпечене буття.
Не та любов, не ті пролиті сльози,
Не та щаслива пісня ллється струн,
Не та весна у серці дала лози,
Лише понасипала в душу сум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Вікторія Павлюк