Шестірка мечів

На  кого  я  так  обізлився
На  тебе?  На  себе?
Кажи  все  що  хочеш  я  просто  втомився
Не  хочеш,  не  треба

Я  не  пам'ятаю    персоналій
І  далекий  я  від  ідеалу
Я  немов  ведмідь  напровесні
П'ю  замість  нектару  воду  талу
І  вкінці  кінців  ким  би  я  не  стану
Я  залишуся  самим  собою
Бо  людина  зклепана  з  металу
Не  спливе,  пусти  її  водою

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Fridayboy13