Старій розуміє одинокості колег –
У натовпі і навіть дома в сім’ї,
І не рятують від цього всі обереги,
І спроби шукати розраду в юрмі.
Молодий ніяк не розуміє щем діда,
Бо погляд його сардонічно сумний,
Рухи, ходу недбалу, немов він сновида,
Спокій, вигляд, який, є явно не злий.
Молодий нарочито живе безтурботно,
Немов не існує караючий грим,
Старий тільки дивиться на нього скорботно,
Бо знає: молодий не буде старим.
27.01.2021
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Левчишин Віктор