Дивись, потоп!!!
Вкраїна тоне!!!
Вода шумить,
Реве та стогне!
Мости ламає
Та заслони.
А над водою сил немає,
До краплі крапля - ось ріка.
Біжить із гір, дерев немає,
Їх за мільйони продали!
І кожен в себе запитає:
Чому нас Боженько карає?
Міста та села у воді,
І люди плачуть та ридають,
Що опинилися в біді..
За що ця кара їм, не знають,
А їх рятують на човнах,
Бідак вивозять, співчувають..
І лиш сокири десь у пні
Втомились трішки та зітхають.
Вони самі рубають ліс,
Та ешелони відправляють.
Усе до чорта продали!
Ніхто не бачить та не знають,
Лиш рев моторів, дзвін сокир
Глибоко в горах десь лунають!
Та ще на світі дурні є,
Що рідну землю так карають?
І за зелені папірці
Собі ж могили і копають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Штука