коли тицяють пальцем в очі
ти такий і сякий покайся
досить просто шепнуть не хочу
вглиб душі кричать не здавайся
може там саме зараз вогник
животіє і пнеться знову
прагне полум'ям стати стогне
йому треба оцього зóву!
трохи певності і турботи
дещо більше ніж цінні ґрати
бо душі треба знати хто ти
щоб горіти а не вмирати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: re_vanta