Не треба сердитися на дві тисячі двадцятий
Рік, як рік. Щоправда - високосний.
Всього лише на день один багатший.
Та й COVID не запрошував він в гості.
Відбув своє, пішов у небуття.
Він написав в історії свою сторінку.
В роки минулі по різному було життя-
І горе плакало, і щастя сміялось дзвінко.
За добре все подякуєм йому.
В лихому - він не є причина.
Своїми вчинками накликали біду...
Винна в усьому сама людина.
31.12.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Zoja