Веселка знову кольорами…

Коли,  здається,  все  завмерло
І  кольори  вже  відцвіли,
Життя  на  попіл  перетерло
І  не  всміхаємось  коли.

Ми  раптом  знову  починаєм
Хто-зна  чому,  бозна  чого.
Потроху  вию  піднімаєм
І  помічаєм  десь  кого…

Веселка  знову  кольорами  
І  вітер  пестить,  а  не  гне!
Він  знову  грає  нами,  нами,
Але  тепер  вже  не  зігне!

Вже  не  зігне,  бо  ми  зміцніли
І  попіл  прикриває  жар.
Із  цього  жару  ми  вже  їли,
Тому  лиш  випускаєм  пар!

Ми  випускаєм  і  паруєм.
Куди  усе  це  приведе?
Ми  маєм,  але  не  цінуєм.
Оціним  лише  слово:  Де?
15.01.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2021
автор: Костя Ромчук