[b]В[/b]уста торкає зваблива сніжинка
[b]І[/b] пестить ніжно дотиком лице,
[b]Д[/b]о сніжної зими душа перлинка
[b]Ч[/b]арівною красою заграє.
[b]У[/b] вирії танцюючого світу,
[b]Л[/b]егенько, ніби подихом святим,
[b]А[/b] неподалік зваба, наче літом
[b]С[/b]хиляється кришталем неземним.
[b]Л[/b]ітають чарівниці білокрилі
[b]І[/b] в захваті від неповторних змін,
[b]Д[/b]оносяться мелодії грайливі
[b]К[/b]раєчком доторкаючись до вій.
[b]О[/b]сяяні у чарівних стожарах
[b]Х[/b]аризма, ніби променів- сплетінь,
[b]А[/b] я завжди казковості чекала,
[b]Н[/b]аснаги додаючи до творінь.
[b]О[/b]світлена доріжка пробігала,
[b]Г[/b]отуючись до сніжної зими,
[b]О[/b]звученість сніжинками вбачала,
[b]Ц[/b]ирконій додаючи до краси.
[b]І[/b] мов би зачарована навіки
[b]Л[/b]егенько доторкаючись до скронь,
[b]У[/b] срібнім візажі усі повіки
[b]Н[/b]епрохано спускались до долонь.
[b]К[/b]расі чарівній, як же не радіти
[b]У[/b] казці, що захвачує в полон?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик