У вранішніх сутінках падає сніг.
Ведмідь засовався- напукав в барліг.
Народ, сатаніючи, дулю гризе.
Від “Ради” до “Зради” - одне тільки “Зе”.
Я змерз і втомився. Впусти мене в дім.
Я дам тобі купу нечуваних рим.
Я твій двадцять перший, Пандори труна.
Тож сам обирай: або “під”, або “на”,
а можеш пройти все це повз чи наскрізь -
так, ніби немає ні зради, ні криз.
Новини - веселі, а люди - сумні,
відтак до розради лише одне “ні”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Артем Падалкін