Постійно й вперто все ігнорував,
Приховував свій інтерес до неї.
Соромився того, що покохав –
Думками він був тільки з нею…
Вона красива, але непроста,
Не знав як підступитися…Чи варто?
Але шалено так її жадав…
Крім неї інших і не треба – всі негарні…
Не міг дивитися у очі ті,
Які пекли і одночасно зігрівали,
Мов, сонце – недосяжне і спекотне…
Той погляд чарував – вона так грала…
Серце шалено б’ється повсякчас –
Про неї ж мріяв і постійно думав,
За що це все йому і за які гріхи?
Так покохав, що і самому сором…
Нікого не любив ще палко так –
Пізнє кохання, а таке мітке…
Всю душу вивернуло, боляче йому,
Не знає як сказати їй, а час іде…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: