Каламутне небо

Каламутне  небо,  знизу  догори,  
каменів  не  видно,  спробуй  розбери.  
Устромивши  погляд,  мацаєш  по  дну,  
ловиш  рибу-птаха,  маєш  за  ману.  

По  ковзкому  пір'ї,  плетиві  луски
совгаються  гладять  пальців  галузки,  
крилами  тріпоче  рибоптаха  та
і  пірнає  вгору  в  неба  болота.  

Опускаєш  очі,  забуваєш  сни.  
Місяць,  як  тареля,  сірий  аж  масний,  
вхромлений  у  берег  тихої  ріки,  
у  намулу  хмарах  брилами  зірки.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Сніг_на_голову