викреши вогонь з цього серця
що монолітом у глиняному тілі
жертовним каменем язичників
хай палахкоче палить спопеляє
загартовує сталь розуму
робить твердою глину тіла
я ж шукатиму серед думок єретиків і відьом
приноситиму жертву
аби по тому голосіннями покутувати
вбивство
роздирати одіж виривати волосся
дряпати руки
даремно
біль немічний
бо тіло огрубне й затвердне
а камінь потріскається й розпадеться
адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Сніг_на_голову