викреши вогонь з цього серця
що монолітом у глиняному тілі
жертовним каменем язичників
хай палахкоче
палить
спопеляє
загартовує сталь розуму
робить твердою глину тіла
я ж шукатиму серед думок
єретиків і відьом
приноситиму жертву
аби по тому
голосіннями покутувати вбивство
роздирати одіж
виривати волосся
дряпати руки
даремно
біль немічний
бо тіло огрубне й затвердне
а камінь потріскається й
розпадеться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Сніг_на_голову