Все приходить із зорями,
Все минає з світанками...
Ми родились прозорими
І прозорі останками.
Залишаєм примари
Із уявної пам'яті...
А залишимо хмари
Лише аркушів зам'ятих.
Все приходить із зорями,
Все минає з світанками...
Ми сумні вечорами,
А щасливіші ранками.
Хай лише на хвилину
Разом з променем світла,
Хай із жартом в родині,
Або радісним літом.
Все приходить із зорями...
Всі думки найживучіші...
Ми сміємось під болями,
Бо воно - рідне, внутрішнє.
Затріпоче негадано,
Ніби птаха у пазурах...
Все минає з світанками...
Все минає, позаду-бо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: Володимир Науменко