Що тим сліпим кулям фанерні щити,
Палають в півнеба шини,
Будуються кров"ю до Волі мости,
Хтось гинув за неї і гине.
Але, щоб живим залишився урок,
Що Волю не втримають грати,
Не знають гріха, натискають курок,
Невже їм не страшно вбивати...?
Летіла бруківка і стяг у руці,
Читав Нігоян ще Шевченка,
І зважились зрадники, вбивці-стрільці,
Життя рвалась нитка тоненька...
Свободи і Волі палали мости,
Соборність ридала над смерттю,
Той стяг ми ще маємо всі донести
Бо нам не пробачать ті жертви.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: синяк