Це сталось під вечір…

Це    під  вечір  сталось,  край  неба  палало
 Так  не  передбачено,  що  воно  віщало?

 Розгулявся  вітер,  мов  дух  навіжений
На  підмогу,  йому  мороз  злий,  скажений

Завмерла  природа  -    зима  закувала
Озера,  водойми,  мов  зачарувала  

 В  задзеркаллі  місяць  -    водевіль  гуляє
А  чарівність  красуні,аж  звеселяє

 Перламутром  сірим,  переливавсь  нині
 Посилав  цілунки,  сонливій  калині

 Яскраві    зірниці    -    ревнощі    принади
Їм  вітер    тужливо….    співав  серенади

Снігова  панянка    вихрем  закружляла
Простирадла  білі  в  полі  розстеляла

Пагорби  під  лісом,  осяяні  сріблом
А  стежки-  мережки    покриті  кристалом

Вечір  у  сповитку  …  шепотів  вітриську
Друзі  не  показуйте  -    велич  гетьманську

Землю  не  морозьте  -    поведіть  у  казку
Природа  у  сяйві,  хай  пізнає  ласку.

                                                               17.01.2021р




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2021
автор: Ніна Незламна