І падав сніг...
В минуле тихо
дзенькали хвилини.
Тулився час
мов кошеня до ніг.
Життя біліло,
як ліси й долини.
Припорошило
разом всі жалі.
От смуга чорна
білій вже сестриця.
Сніжинки то
бешкетниці малі,
на віях танули.
І вже душі криниця
знов оживала
на скорбот землі.
І падав сніг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2021
автор: Ірин Ка