Вишивала осінь золотий рушник
З ружами червоними молодий квітник,
Вишивала осінь калиновий цвіт,
Й винограду стиглого ароматний плід.
Вишивала перлами золотих пшениць,
Смаком тільки спечених ніжних паляниць,
І стелився ниткою десь Чумацький шлях
Там, де сяють сонячні роси на полях.
І рушник стежиною в'ється на столі,
Що так шануватимуть і старі й малі.
А на ньому щедрістю славить рідний край
Сам, його величносте, пишний коровай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2021
автор: Віталій Поплавський