зі стрáхом іде розруха
за руку веде з собою
людей що не вміють слухать
людей що бажають бою
коли поцілує сонце
усі п'єдестали неба
ти бігтимеш марафон цей
вже знатимеш що не треба
тобі ні конкретних рішень
вагань чи таємних ґратів
ні меншеє зло ні більше
аби лише зміг обрати
своєю рукою. власне
ти твóриш брехню чи правду
і зірка якщо десь гасне -
новý запалити мав би.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: re_vanta