Гаряча купіль Водохреща

                                                                                   [i]вона[/i]
І  за  цикли,  й  за  сонети
не  чекай,  –  віват!  
Неоцінені  акценти...  
приморожені  поети...  
осовілий  сайт...

                                                                                           [i]він[/i]
Які  хороші  канули  часи
до  пандемії  і  до  карантину....  
 Якщо  Ти,  справді,  Господи,  єси,  
скупай  усіх  у  купелі  роси
 і  відведи  каральну  гільйотину.

                                                                                             [i]вона[/i]  
Караюся,  але  не  каюсь  
за  зайві  баєчки  мої.  
І  у  мережі  –  хата  скраю,  
і  на  арені  оминаю  
відволікаючі  бої.  

                                                                                                 [i]він[/i]
А  я  воюю.  Знаю,  що  залізно
у  словнику  є:  справді...  ясно...  звісно...  
але  панує  інший  варіант....  
поети  й  ті  зациклені  на  –  «дійсно»,  
бо  так  віщає  Зеля  невпопад.  

                                                                                             [i]вона[/i]
Нарікати  на  ніяке  перше,  
що  плювало  у  лице  твоє  –
марнота.  І  поки  сили  є,  
а  собака  на  щити  не  бреше.  
захищаймо    те,  що  Бог  дає.  

                                                                                                     [i]він[/i]
За  наше  все  нема  де  воювати.  
Макітра  є,  але  нема  куті,  
на  покуті  –  пенати  і  святі,  
та  у  болоті  є  кого  скупати.  

                                                                                                   [i]вона[/i]
Цієї  ночі  і  вода  свята,  
і  незгасаючий  вогонь  свободи
 єднають  племена  одного  роду,  
а  нас  нехай  минає  самота
 у  течії  невисохлого  броду.  

                                                                                                             [i]він[/i]
Записую  навіяне  в  колонку
і  думаю,  яке  б  то  було  свято,  
якби  чорти  зелені  –  в  ополонку,  
а  з  ополонки  –  чисті  янголята.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: I.Teрен