Ми зустрілися з Тобою ненароком,
Сутеніло, і вже майже день скінчився.
Ти, знітившись, тихо мовив:- « З Новим роком»,
Усміхнувся і миттєво засмутився.
Поглядав на мене пильними очима.
Сніг легенько сипався на сад.
Скільки літ осталось за плечима….
Та нічого вже не повернуть назад.
Ти в снігу ховав несміло очі,
Путались думки, неначе п»яні.
Ти сказав, що ще зустрітись хочеш.
Нагадав, що ми колись були…кохані.
Час спинився, десь слова згубились.
Зірка тьмяна в небі заясніла…
- Повернись, мені всі ці роки Ти снилась…
- З Новим роком! … Іншого зустріла…
11.01.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2021
автор: Валентина Рубан