Розплетеш свою русу косу,
А у ній відобразились роки
Та літа ще не змили красу
Чарівної і ніжної вроди
Стан дівочий зовсім не змінивсь
Та не вкрали роки і тендітність,
Лише вечір туман залишив
І в природі вирує помірність
Сад загрався в осіннє тепло,
Він забув, що зима на порозі,
А твоє неповторне чоло
Випромінює ніжність ще й досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик