Лох даун у морок… відчинені двері,
Як воші юд.ї… й мацковські ж.би.
Загарбали з.йди Горби… і Печери,
Не бачити волі… без боротьби.
Забули про гідність… сліди погубили,
Невинно вбієнних… потомки святих.
Немає просвітку… зневага й могили,
Як вас розбудити убогих… й німих.
У владі х.зари… вдяглись в шаровари,
З кол.н, коли встанете… підете в бій.
Чи ви янич.ри… гіб.ни з кошари,
Вас К.їна поросль… веде на убій.
В могилах найкращі… що випили з чаші,
А вас не навчила Масква… ні Сибір.
Х.хли ви про.ащі… зникаєте в хащі,
Х.доба у нетрях, як… загнаний звір.
Ви зрадили мову… від мами святкову,
О, Боже, який ви… пр..пащий нарід.
Згубили ви й Віру… - Діброви розмову,
Ви зрадили долі… ви зрадили Рід.
Убогих чекають… Дніпрові пороги,
Розтануть шак.л і… й зє д.пі у дим.
Вас да.ни й л.хи… гукали Пророки,
Та ви… цілували… коліна «святим».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Волиняка