ЙОМУ ЩЕ МОРЕ ПІДКОРЯТИ!

     -    Яке  велике  море,  мамо!  Поглянь  на  кораблі,  мій  татку!  –
радів  синок.  Сюди  приїхав  з  родиною  сьогодні  з  ранку.  Він
бачив  море  вперше.  Так.    Розповідав  дідусь  про  нього,  тому
й  приходило  у  снах.
Про  далечінь  не  знав  ще  синю.  Не  відав  він  про  сильну  хви-
лю.  Про  глибину  морів  не  знав  і  про  скарби  її  великі,  які  ді-
дусь  вже  в  серці  мав.
           З  внуком  на  море  дід  дивився.  Воно  здалось  йому  малень-
ким…  (уздовж  і  впоперек  сходив),  хоч  в  нім  слідів  не  зали-
шив.    О,  скільки  бачив  він  й  пізнав!  Щодня  щось  нове  відкри-
вав.  Були  ті  дні  такі  щасливі…
         А  хвилі  пінились,  грайливі,  мов  лащились.  А  чи  скучали?
Та  все  ж  їх  море  знову  звало.  Маленьке  море…  бо  в  душі  воно  
вмістилося.    А  внуку  про  море  рано  ще  це  знати.  Йому  ще  море  
підкоряти.

         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Надія Башинська