''Учітесь читайте і чужому научайтесь
й свого не цурайтесь''
(ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО)
Росте ,ябко молоде зелене
А вже його точить черв'як.
Під мирним сонцем рожденне
Дре ,голову... і має кислий смак.
Ти, рости, рости розвивайся!
І слухай, як трава росте.
Ніколи ,свого не цурайся!
Вдихай, у небо голубе.
Зростила , тебе земля мати
Дала ,життя мову солов'я.
Щоб цей чудовий світ пізнати
І оспівувати, рідні края.
Ти , скажи , з якого роду?...
Яка кров в тобі тече.
Не бійся, вітрів в негоду
Пам'ятай, хто зростив тебе.
Небо наливало твій плід
А соки, брала від землі.
Ти, не дивись через пліт
Що краще співають чужі.
Чи, твій ум вишмагали вітри
Спалило сонце... мороз обпік.
Москаль, приніс стільки біди
А ти , в язика шукаєш лік.
Ти, Згадай, слова Кобзаря!
Нащадкам заповідь святу.
Він, страждав у муках життя
Славити, мати землю святу.
Ти ,слухай спів... мову, солов'я
А не каркання , чорних ворон.
Зграя ,знищила сад... і рай, життя
Чути, плач матерів землі , стон.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Чайківчанка