Ой зима - зима, дівиця


Ой,  зима,  зима    дівиця
Навкруги,  сніжок  іскриться
Запалали  ясні  зорі
Ясний  місяць  на  дозорі

Хмари  дивні  притаїлись
По  край  неба  зажурились
Все  ж  скидають  перли    тихо
Всім  приносять  світло,  втіху  

Сад  і  ліс  в  зимовій  сплячці
А  сніжинки  в  легкім  танці
Встеляють,  плетуть    мережки
В  кущах,  біленькі  сережки

Дерев  чубчики,  у  шапках
Калин  грона,    в  вишиванках
В  білосніжних  і  сріблястих
Ледь  в  червоних,  попелястих

Тиха  ніч,    зимі  шепоче
Вітерець  землю  лоскоче
Ледь  здійме    пушок  легенький
Зирить  місяць  веселенький…

 Йду,  любуюсь  зимнім  дивом  
Ковдри  з  золотистим  сяйвом
У  кристаликах  -    сніжинках
Наче  в  казці  по  стежинках

Ой,  зима,  зима  дівиця
Дай  мені,  насолодиться
Краєвидами,    красою
Та  морозною  росою.
                                         
                             16.01.2021р




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Ніна Незламна