Ми загрались в відсутність кохання...
Я не я, ти не ти, і цього не було взагалі.
Не торкались взаємно в бажаннях,
Не були поряд всюди, де бути є сенс на землі.
Не торкалась мене теплим снігом
Твоїх вій, зазиваючи в душу тепло назавжди,
Не було у очах і інтриги,
Що вселялась з думками про світле майбутнє туди.
Ми загрались в відсутність кохання...
Я не я, ти не ти, не німіють години вночі,
Коли радість, неначе востаннє,
Навіжено, чуттєво, нестримно волає-кричить.
Навіть тиша пірнає у мрії,
Навіть світ завмирав, намагаючись ствердити мить...
Ми загрались з тобою в надію...
А немає - нічого, неначе, уже не болить...
Ми загрались в відсутність кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Володимир Науменко