- ...А океани сині-сині...
- Ти їздив, був..?
- В тобі я бачу...
І в центрі, ніби насінини
Великі... Рівновагу втрачу
Та полечу у них, в провалля,
Кудись, з душею поєднатись,
Хоча... Давно вже не літав я...
Вже лину, щоб тебе дістати.
...А чуєш, чарівна сопілка?
- Знову вві сні?
- Та ні, ти твориш...
Я в сон чарівний поринаю,
Коли щебечеш ти, говориш...
І океани сині-сині
Так заспокійливо і тихо...
І ти, так звабливо красива,
Знов щастя накликаєш сміхом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: Володимир Науменко