Ти підтримаєш в скрутну́ хвилину
І потік зупиниш сліз гірких.
У твоїх обіймах я спочину –
Почекаю, щоб мій біль затих.
Я відтану, оживу зі згарищ,
Бо не ставиш зайвих запитань.
Ніби біла і пухнаста хмара,
Тепло втішиш в сумі: Перестань!
Стрінемо на пару Музу ранню,
Біль, розділений на двох, ущух…
Дотемна чекаєш на дивані,
Ти – м’яка, легенька, наче пух.
Стали дріб’язком гіркі печалі
У ранкових зборах-метушні,
Так проходять почуття невдалі,
Непорозуміння всі сумні.
Тож живемо злагоджено, дружно,
Наше місце – краще для розрад,
Подруга, вірніша за подушку,
У житті зустрінеться навряд.
/Картина "Жінка. Пробудження", автор Rob Heffern./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: Білоозерянська Чайка