Звісно, кисню не завжди настачить...
Звісно, дихати кожен захоче...
Дихай! ...дихай ти вільно, юначе!...
Дихай, дівчино, зорі за очі...
Дихай, що б тобі світ не пророчив,
Змінюй власне життя лиш на краще.
Хочеш - линь та лети світ-заочі,
Лиш би знав (знала) за чим, куди, нащо.
Хочеш - лети до мети, свого щастя,
Та не зважай на те, що люди скажуть.
Скинь всі кайдани, пірнай у безвластя,
Бо лиш твоє то життя, ти докажеш.
Звісно, кисню багато не буде.
Звісно, хто ж може жити у зливах?
Дихай! ...дихай ти вільно! Побачиш,
Ти також зможеш бути щаслива (ий)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: Володимир Науменко