Novit enim Dominus qui sunt eius

час  голодних  боїв  за  криваву  кутю,
сказ  одутлих  жерців  у  кривому  ефірі,
врешті  кожному  ліпшому  з  лишком  по  вірі,
бог  своїх  розпізнає  по  таврах  на  шкірі,
квітам  -  згарища,  вітер  -  сміттю_
>
не  молити  всепрощі  майбутніх  гріхів,
не  дзвонити  всенічну  у  тріснуті  дзвони,
у  зіницях  пустих  -  блискавиці  неону,
на  іконах  екранів  –  зловтіха  мамони
в  комбінаціях  знаків  та  слів_
>
заповзають  під  звивини    змії  спокуси,
розпадається  вічність  на  спалахи-миті,
продаються  за  мотлох  дочасно  зужиті,
мертве  сонце  застрягло  в  низькому  зеніті
не  діждавшись  оновлень  ресурсу_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Ки Ба 1