Мертве , своє тіло віддаємо землі
Спалюємо, у вогню прах у море.
Душа ,голубом відривається землі
Шукає, вічний дім по божій волі.
Ми, є втомлені від жорстокого світу
Йдемо, смиренні , в покорі до Бога.
Безпомічні, немічні на крилах вітру
І падаємо , листям Господу в ноги.
А прийде ,смерть, усіх кладе в домовину
І в глибоку мерзлу яму метр, на два .
На клаптику , землі хрест ...ім'я , калини
Шумить, для нас віттям тополя , сосна.
Прощаються, рідні , і близькі із тілом
Читають , парастас молитву у храмі.
В останню, путь нас проведуть усім миром
Янгол, чекає біля воріт на брамі.
В скорботі ,оплакують мертвих живі
В їхню честь ,у вінець плетуть квіти.
Душа , що заслужить...а тіло -землі
Одним ,пекло...Іншим-рай боже світло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Чайківчанка