загублене слово крізь лід проросте через вічність_
відрізані крила змітатимуть попіл ілюзій_
складна остаточність структури, оплавлені свічі,
античні скульптури, закляклі в нервовій напрузі_
>
сумнівна доречність єхидної посмішки долі_
в мішках під очима носити безсоння скарби_
дві заграні тіні одну розривають поволі
і порізно губляться в мертвому морі юрби_
>
хитаються стіни, сплітається чорне коріння
завчасно спокутих, осміяних богом гріхів_
сполохані тишею зграї всеїдних птахів –
дешева оздоба фантомних проекцій спасіння_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Ки Ба 1