Холодна, тепер холодна.
І погляд крижаний...
Сама, наче із льоду.
І в душі - заметіль.
Паморозь вкрила вії.
І волосся покрила.
Холодні, холодні долоні.
Наче і не любила...
Між ними не тане лід.
Здається, вже все минуло,
Лишився лише слід.
Та все ж вона не забула.
Глибоко в серці живе
Вогник кохання, теплиться.
Він говорив, що серце її кам*яне.
А воно на шматочки рветься...
24.11.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Zoja