Ти живеш за сотні кілометрів,
Твоє фото на моїм столі,
Серед лип і кучерявих кедрів
Ти в чужій незвіданій землі.
Диво! Та нема кінця любові,
Сняться карі очі кожну ніч,
Чи знайомі ми чи незнайомі?
Це така незрозуміла річ.
Ти про мене, мабуть, вже забула,
Я ж про тебе мрію кожну мить,
Чорна нічка душу обгорнула,
Очі і не дивляться в блакить.
Твоє фото… Посмішка… Мовчання…
Хочеться сказати щось тобі,
Чи потрібно нам таке кохання?
Ми любов палати прирікли.
19.10.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Ксенія Ясень